Безоплатна правова допомога

Про цільове призначення земель

Ми продовжуємо співпрацю зі Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Сьогодні у рамках нашої рубрики «Правова допомога» із директором цієї установи Марією Николаїшин ми поговоримо про цільове призначення земель.

Яка територія входить до складу земель України?

 До складу земель України належать усі землі, які знаходяться у межах її території, у тому числі   острови та землі, зайняті водними об’єктами. Землі за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії. Виходячи з цього кожна категорія земель має особливий правовий режим.

Чи можуть бути у власності нашої країни земельні ділянки, які знаходяться за межами її території?

Так, звичайно, законодавством передбачено, що Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки. Причому, їх правовий режим визначається законодавством тієї країни, на території якої вони знаходяться.

На які ж категорії поділяються землі нашої держави?

У Статті 19 Земельного кодексу України здійснено поділ земель України за основним цільовим призначенням на такі категорії:

- землі сільськогосподарського призначення;

- землі житлової та громадської забудови;

- землі природно –заповідного та іншого природоохоронного призначення;

- землі оздоровчого призначення;

- землі рекреаційного призначення;

- землі історико –культурного призначення;  

- землі лісогосподарського призначення;

- землі водного фонду;  

- землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

 На підставі чого здійснюється віднесення земельної ділянки до відповідної категорії? 

Віднесення земельних ділянок до відповідної категорії належить до компетенції органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Виходячи з цього здійснюється це на підставі їхнього рішення.   

А чи можна змінити цільове призначення земельної ділянки?

Звичайно, можна змінити цільове призначення земельної ділянки. Така зміна здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зауважу, що залежно від того у державній чи комунальній власності є земельна ділянка, рішення з цього приводу приймаються органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

 Яким чином здійснюється зміна цільового призначення земельної ділянки, які знаходяться у приватній власності?

Зазначу, що зміна цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, здійснюється за ініціативою їх власників.   Вона  здійснюється:

- сільською, селищною, міською радою  щодо земельних ділянок, які розташовані у межах населеного пункту,

- районною державною адміністрацією щодо земельних ділянок, розташованих за межами  населених пунктів,

- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією щодо земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів, котрі не входять до території району, або за умови, що районна державна адміністрація не утворена.

А як відбувається зміна цільового призначення особливо цінних земель?

Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається  лише для розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, які перебувають у складі земель сільськогосподарського призначення і торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.

Віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності, які перебувають у складі земель сільськогосподарського призначення і торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, до земель інших категорій здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

А зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. 

Чи є відповідальність за порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель?

За порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель можливе притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Окрім того, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

- визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  Ради міністрів Автономної Республіки Крим, та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

- визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

- відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

 Ми і надалі продовжимо наші консультації у сфері земельного законодавства. А наразі нагадуємо, що консультація надана у рамках Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України».

Як відбувається відчуження прав на земельну ділянку?

Відповідь на це питання шукаємо разом із головним спеціалістом Трускавецького бюро правової допомоги  Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Софіє Габрівською.

 Скажіть, будь ласка, якими нормативно-правовими актами регулюється дане питання. 

Питання примусового відчуження прав на земельну ділянку  врегульовується, зокрема, такими нормативно–правовими актами:

- Цивільним кодексом України;

- Земельним кодексом України;

- Кодексом адміністративного судочинства України;

- Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Чи міститься в законодавстві перелік таких випадків?

Передбачений чіткий та вичерпний перелік таких випадків, коли можливе примусове відчуження прав на земельну ділянку:

- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- не усунення допущених порушень законодавства ;

- конфіскації земельної ділянки;

- примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

- примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

- не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений законодавством строк.

 Розкажіть, будь ласка, більш детально про випадки відчуження земельної ділянки  для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності.

     Відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності не таке поширене. Але разом з тим,  існує розроблений спеціальний механізм здійснення такого відчуження, а також передбачений  перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому.

Для кращого розуміння давайте змоделюємо ситуацію: громадянин має земельну ділянку. Передбачено, що по ній пройде дорога державного значення. Чи повинна держава компенсувати йому кошти за цю ділянку?

   Ви цілком праві. Важливим є те, що примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки. Окрім цього, з власником відчужуваної ділянки може бути  погоджена оплата за цю ділянку.

   Звертаю увагу, що примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

   Роз’ясніть детальніше саму процедуру: хто може здійснювати відчуження, коли власник власника земельної ділянки слід попередити про це?

   Таке відчуження передбачає певний порядок. Спершу орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об'єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення.

    Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку.

    У повідомленні повинно бути вказано:  які об'єкти підлягають викупу (скажімо, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1 га за кадастровим номером…та складське приміщення загальною площею 100 м2); їхні адреси;  мета викупу; умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом); а також відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених; права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщені, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону. Окрім цього, до інформації (письмового повідомлення) додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп.

     Наступним кроком власник (власники) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, протягом одного місяця з дня отримання інформації (письмового повідомлення) письмово повідомляє про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.

     Якщо власник надав згоду на проведення таких переговорів, представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об'єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу.

   Викуп земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. Проте , у  разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатися договір міни.

    Важливим є той факт, якщо власник земельної ділянки, яка підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, є власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, вимога про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядається разом із вимогою про припинення права власності на такі об'єкти.

Чи може   громадянин відмовитись від такого примусового відчуження, наприклад, якщо сторони не дійшли згоди?  

    Такий варіант можливий за умови, якщо не було досягнуто згоди. Тоді вирішення цього питання можливе у судовому порядку. порядку. Позовна заява розглядається судом протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви і  підлягає задоволенню, у разі, якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

     Якщо суд задовольнив  позовні вимоги, то у рішенні визначається викупна ціна та порядок її виплати, а також перелік та порядок надання майна замість відчуженого. Суд може одночасно  задовольнити і вимоги щодо знесення житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, розміщених на земельній ділянці, що підлягають примусовому відчуженню. У рішенні суду також  вказується строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені

     Рішення суду про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, разом із документами, що підтверджують попередню та повну сплату колишньому власнику викупної ціни або державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, надане замість відчуженого, є підставою для державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначені об'єкти.

     Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у грошовій формі здійснюється шляхом внесення органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, коштів на депозит нотаріальної контори в порядку, встановленому законом, за місцем розташування земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або перерахування коштів на зазначений власником цих об'єктів банківський рахунок.

 Отже, підсумовуючи, зазначаю, що примусове відчуження земельної ділянки здійснюється лише у законодавчо встановлених випадках. Розглядаючи примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, потрібно знати, що можливе воно лише за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки. У випадку незгоди власника земельної ділянки, орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, може звернутись до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів і поставити це питання на розгляд суду.

   Ми і надалі продовжимо наші консультації у сфері земельного законодавства. А наразі нагадуємо, що консультація надана у рамках Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України».

dopom.jpg

Право на працю осіб із інвалідністю

 zaxust.jpgНа цю тему ми спілкуватимемося із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин, продовжуючи започатковану серію статей у рамках нашої рубрики «Правова допомога». 

 Пані Маріє, скажіть будь ласка, у якому нормативно- правовому акті зазначено, що особа із інвалідністю може працювати?

Почну з  Основного Закону України. Так, статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю. Причому, вид праці  він обирає добровільно або ж добровільно  на неї погоджується. Наголошую, що ця гарантія стосується також й осіб з інвалідністю. Окрім цього, наша держава ратифікувала ряд міжнародних актів, які декларують право осіб з інвалідністю на працю та покликані запобігти дискримінації таких  осіб,  зокрема, у сфері праці. Серед них:  Конвенція про права осіб з інвалідністю, Конвенція про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів, Резолюція 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 року "Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів",  Декларація Генеральної Асамблеї ООН «Про права інвалідів», інші міжнародні акти, у тому числі, й рекомендації Ради Європи.  Не можу оминути увагою ще й такі нормативно-правові акти як: Кодекс законів про працю України, Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, Закон України Про охорону праці.

Яким чином забезпечується право особи із інвалідністю на працевлаштування?

У статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій або ж до державної служби зайнятості. Наголошую на важливому аспекті: уразі, якщо інвалідність настала на підприємстві, тоді й підбір робочого місця здійснюється, як правило, на цьому ж підприємстві. Разом з тим, беруться до уваги побажання особи з інвалідністю, наявні у неї професійні навички і знання, а також рекомендації медико-соціальної експертизи. Водночас звертаю увагу на тому, що за особами з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом усього терміну, установленого програмою. При цьому обов’язково дотримується важлива умова: у випадку, якщо з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року. За таких обставин відшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсій здійснюється підприємством, установою та організацією чи фізичною особою, яка використовує найману працю, під час роботи в яких настала інвалідність.

 Зауважу, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.  

А як бути особам з інвалідністю, які хочуть працювати вдома?

Особам з інвалідністю, котрі не мають можливості працювати безпосередньо перебуваючи на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні, підбираючи для них надомну роботу.

А чи може застосовуватися для осіб із інвалідністю випробовування при прийнятті на роботу?

Відповідь на це питання заслуговує на особливу увагу. Зазначу, що до Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зверталося чимало клієнтів, яких турбувало це питання. Статтею 26  Кодексу законів про працю України накладена заборона на встановлення випробовування для осіб з інвалідністю, скерованих на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.

Чи можуть особи із інвалідністю залучатися до громадських робіт?

Так, особи з інвалідністю можуть залучатися за їх згодою до оплачуваних громадських робіт.

Чи має право працедавець залучати до надурочних робіт осіб з інвалідністю?

Можна залучати осіб з інвалідністю до надурочних робіт і робіт у нічний час лише за їх згодою, враховуючи рекомендації медико-соціальної експертної комісії. Це регламентовано статтею 12 Закону України Про охорону праці.

Чи є специфіка охорони праці осіб із інвалідністю? 

Підприємства, установи та організації, де працюють особи із інвалідністю,   зобов'язані створювати для них відповідні умови праці, ураховуючи рекомендації медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації. Окрім того, вони також повинні застосовувати додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У подальших публікаціях ми продовжимо консультації від Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Про домашнє насильство, яке вчиняється і в період карантинурозповідає головний спеціаліст відділу «Бориславське бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Галина Ляхович.

 pr.jpgПані Галино, скажіть будь ласка, чому саме говоримо сьогодні про домашнє насильство?

 Як не прикро, період самоізоляції на карантині – це не лише можливість подбати про себе та родину, але й для когось важкий життєвий етап, коли через карантинні обмеження особи перебувають у домівках зі своїми кривдниками. Таким чином, цей період також носить і певні загрози, зокрема, щодо посилення сплеску домашнього насильства. У групі ризику тепер перебувають не лише сім'ї, де раніше були зафіксовані випадки домашнього насильства, а й ті, де хтось тимчасово втратив роботу або заробіток, сім'ї зі складною фінансовою або житловою ситуацією або сім'ї, де є літні чи недієздатні особи. Всі ці обставини, в основі яких лежить ще й психологічний тиск у період карантину, можуть викликати агресію і напруження в сім'ї.

Що ж таке домашнє насильство?

 Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (надалі - Закон) домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначаю, що діяння визнається насильством лише тоді, коли воно порушує вимоги чинного законодавства і призводить чи може призводити до порушення конституційних прав і свобод члена сім'ї. Домашнє насильство може мати форму, як активних дій (нанесення побоїв, знищення майна тощо), так і бездіяльності, тобто пасивної поведінки особи, коли вона не вчиняє дій, які могла та повинна була вчинити, щоб запобігти настанню шкідливих наслідків (наприклад, ненадання допомоги члену сім'ї, який перебуває у небезпечному для життя становищі).

 Які ж є ознаки домашнього насильства?

 Особу, яка тривалий час потерпає від насильства, можна виявити за низкою ознак фізичного, економічного, сексуального та психологічного характеру, зокрема:

 Фізичне насильство має такі ознаки:

 • Погіршення фізичного й психічного здоров'я, емоційні та неврологічні розлади.

• Головний біль, біль у м'язах, синці, забиті місця відсутність зубів, ушкодження кісток та м'яких тканин, наявність частково залікованих попередніх травм, сліди укусів, опіки незвичайної форми та в різних частинах тіла.

• Поганий догляд за ротовою порожниною, недотримання правил особистої гігієни, відсутність догляду за волоссям, нігтями.

• Втрата ваги, зневоднення.

• Наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом; викиди плоду, мертвонароджені діти, передчасні пологи, недостатня вага у немовлят.

Сексуальне насильство може характеризуватися такими ознаками:

 • Порушення сексуальності, зокрема зниження або втрата сексуального потягу.

• Інфекції, що передаються статевим шляхом.

• Травми та пошкодження статевих органів.

• Наявність викидів, мертвонароджених дітей та небажаних вагітностей.

• Примусове залучення до комерційного сексу.

 Назвіть будь ласка, пані Галино, ознаки економічного насильства.

 Економічне насильство може характеризуватися такими ознаками:

 • Неможливість розпоряджатися сімейним бюджетом та власними коштами.

• Відмова від праці або навчання під тиском; праця на посаді/робочому місці, обраному під тиском.

• Робота, зумовлена необхідністю утримувати того, хто водночас контролює (відбирає) всі гроші.

• Одяг, взуття, що не відповідають сезону та погоді; старе вбрання; наочні ознаки існування в злиднях (незважаючи на реальні прибутки).

• Недоїдання.

• Наявність житлових проблем (негараздів).

 Скажіть, як характеризують психологічне насильство?

 Психологічне насильство може характеризуватися такими ознаками:

 • Страхи, тривожність, постійне почуття небезпеки (завжди перебуває напоготові), нерішучість, повна безініціативність та відчуття безпорадності.

•Труднощі з концентрацією.

• Наявність скарг психосоматичного характеру.

• Депресія; нав'язливі рухи та думки, схильність до одноманітних рухів та дій на кшталт розгойдування в кріслі, різання паперу, розчісування одного й того ж пасма волосся тощо.

• Надмірне збудження, безсоння або, навпаки, підвищена сонливість та уповільнення рухів (останні вважаються проявом "лінощів", "нездатності добре виконувати свої домашні обов'язки" та підсилюють почуття провини).

• Втрата соціальних контактів з родичами, друзями, гостре відчуття/прагнення самотності та ізольованості.

• Уникання погляду в очі.

• Суїцидальні наміри, погрози позбавити себе життя.

• Почуття провини, сорому за отримані фізичні ушкодження.

• Звуження свідомості, нездатність адекватно оцінювати ситуацію, власне майбутнє, свої вчинки та вчинки інших людей, поєднання підозрілості з безмежною довірливістю.

• Відкладання часу звернення за допомогою або відмова від неї чи будь-якого зовнішнього втручання, спрямованого на вияснення та зміну ситуації.

• Зневіра в можливості змін у власному житті на краще, відсутність ініціативи, страх перед життям, втрата сенсу і інтересу до життя.

 Яка відповідальність настає за вчинення домашнього насильства?

 Звертаю увагу, що домашнє насильство є адміністративним правопорушенням, яке підпадає під дію ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення Водночас його систематичне вчинення є кримінальним злочином, за яке передбачена відповідальність згідно ст.126-1 Кримінального кодексу України.

 Куди звертатися особі у разі виникнення ситуації домашнього насилля під час карантину?

 Якщо Ви або Ваші близькі зазнали домашнього насильства,  Ви можете зателефонувати:

  • Поліція – 102;
  • Урядовий центр з протидії насильству – 15-47;
  • Національна «гаряча лінія»: 0-800 – 500-225, 116-111 (з мобільного);
  • Національна «гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства: 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного);
  • Жидачівське бюро правової допомоги: 068 31 48 103

Ми продовжимо співпрацю зі Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Важлива інформація для мешканців Жидачівщини про надання фінансової підтримки сімейним фермерським господарствам

   dopom  Продовжуємо співпрацю із Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Сьогодні про те, яка надається фінансова підтримка сімейним фермерським господарствам, розповідає головний спеціаліст Трускавецького бюро правової допомоги  Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Софія Габрівська.

    Пані Софіє, почнімо з самого початку, а саме із законодавства. У яких нормативно-правових актах йде мова про те, що може надаватися підтримка сімейним фермерським господарствам?

Відповідь на дане питання врегульовує, зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 22.05.2019 № 565.

Розкажіть про  види сімейних фермерських господарств.

     Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України.

     Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

    За якої умови надається фінансова допомога сімейним фермерським господарствам? 

     Міністерством аграрної політики та продовольства України за програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств» передбачено механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Така фінансова допомога надається фермерським господарствам із статусом сімейних фермерських господарств.

Варто зазначити, що право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи та яке зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи.

Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати.

Доплата надається у таких розмірах:

-         0,9 мінімального страхового внеску - перший рік;
-         0,8 мінімального страхового внеску - другий рік;
-         0,7 мінімального страхового внеску - третій рік;
-         0,6 мінімального страхового внеску - четвертий рік;
-         0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;
-         0,4 мінімального страхового внеску - шостий рік;
-         0,3 мінімального страхового внеску - сьомий рік;
-         0,2 мінімального страхового внеску - восьмий рік;
-         0,1 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.

 У цей же час доплата надається членам/голові сімейного фермерського господарства виключно за умови, що вони сплачують внесок у сумі не менш як:

-         0,1 мінімального страхового внеску - перший рік;
-         0,2 мінімального страхового внеску - другий рік;
-         0,3 мінімального страхового внеску - третій рік;
-         0,4 мінімального страхового внеску - четвертий рік;
-         0,5 мінімального страхового внеску - п’ятий рік;
-         0,6 мінімального страхового внеску - шостий рік;
-         0,7 мінімального страхового внеску - сьомий рік;
-         0,8 мінімального страхового внеску - восьмий рік;
-         0,9 мінімального страхового внеску - дев’ятий та десятий роки.

 Для того, щоб отримати вищезазначену  доплату голові сімейного фермерського господарства потрібно подати не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до територіального органу Державної податкової служби за місцем свого обліку як платника внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства  за встановленою формою.

До заяв голові фермерського господарства потрібно додати копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.

Право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.

Строки починаються з дати внесення до реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відмітки про право членів/голови сімейного фермерського господарства на отримання доплати згідно з цим пунктом.

Наступним етапом є розгляд Територіальним органом ДПС заяви протягом трьох робочих днів і у разі відмови у їх задоволенні повідомлення про це голову сімейного фермерського господарства.

Територіальний орган ДПС має право відмовити у задоволенні заяви, якщо:

  • сімейне фермерське господарство не зареєстроване платниками єдиного податку четвертої групи;
  • члени/голова сімейного фермерського господарства мають заборгованість із сплати внеску;
  • члени/голова сімейного фермерського господарства не перебувають на обліку як платники внеску в реєстрі страхувальників.

 За результатами цього розгляду територіальний орган ДПС робить у реєстрі страхувальників відмітки про право члена/голови сімейного фермерського господарства на отримання доплати.

Члени/голова сімейного фермерського господарства, що подали заяви, щокварталу у строки сплачують внесок в обсязі,  зазначеному вище.

 Доплата за підсумками IV кварталу надається за рахунок бюджетних коштів наступного періоду.

За підсумками календарного року члени/голова сімейного фермерського господарства сплачують внесок із суми доходу (прибутку), отриманого від провадження їх діяльності, зменшений на суму доплати, виплаченої за рахунок бюджетних коштів.

 Члени/голова сімейного фермерського господарства на підставі повідомлення територіального органу ДПС мають право сплатити частину внеску, що за підсумками звітного року не сплачена за рахунок бюджетних коштів.


Медичних працівників запрошують на роботу за контрактом у місцях погіршення епідемічної ситуації

  Департамент охорони здоров’я Львівської ОДА на виконання листа МОЗ України щодо укомплектування медичних команд закладів охорони здоров’я, які проводять лікування пацієнтів з підтвердженим COVID - 19 пакету НСЗУ «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID – 19, спричиненою коронавірусом  SARS-CoV-2» звертається з таким:

Медичних та немедичних працівників, які добровільно виявляють бажання бути залученим на контрактних умовах до надання медичної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою звертатися до адміністрації лікарні за місцем праці та бути відрядженим до тих ЗОЗ, де спостерігається погіршення епідемічної ситуації.

Сподіваємося на Ваше розуміння та підтримку! Адже лише спільними зусиллями можна здолати підступну хворобу!

27.10.2020, 11:06

детально »


Коронавірус підтвердили за минулу добу у 478 мешканців Львівщини

  За попередню добу було госпіталізовано з підозрою на коронавірус 138 осіб. Скеровано на самоізоляцію 1502 осіб.

Знаходиться в стаціонарах 1663 хворих. 173 - у Львівській обласній інфекційній лікарні, 167 - в Центрі легеневого здоров'я, 97 - у 8 МКЛ, 80 - у 1 МКЛ, 194 - у Львівському обласному госпіталі ветеранів воєн та репресованих, 124- у Стрийській міській лікарні, 62 - у Кам'янка-Бузькій ЦРЛ, 115 - в Стебницькій міській лікарні, 51 - у Сокальській ЦРЛ, 55 - у Рудківській лікарні, 40 - у Новояворівській РЛ №1 імені Юрія Липи, 239 - у ЛШМД, 15 - у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні "ОХМАТДИТ", 45 - у Жовківській ЦРЛ, 9 - 1-му пологовому будинку, 51 - у Жидачівській ЦРЛ, 38 - у Самбірській ЦРЛ, 36 - у Буській ЦРЛ, 42 - у ОКЛ, 28 - у Пустомитівській ЦРЛ.

138 людей перебуває на лікуванні у відділенні реанімації. 39 на ШВЛ. Підтверджено методом ПЛР наявність коронавірусу за добу у 478 мешканців Львівщини. За увесь час COVID-19 підтверджено у 28096 осіб. Померло 797 осіб. Одужали від коронавірусної інфекції 10948 осіб.

Підтверджені випадки інфікування: Бродівський район - 11: Броди - 9, Суховоля - 2; Городоцький район - 10: Великий Любінь - 8, Городок - 1, Поріччя - 1; Дрогобицький район - 32: Борислав - 3, Вороблевичі - 1, Меденичі - 1, Нове Село - 1, Унятичі - 3, Уріж - 1, Дрогобич - 19, Стебник - 1, Моршин - 2; Жидачівський район - 14: Дубравка - 1, Дуліби - 1, Жидачів - 5, Зарічне - 1, Кам'яне - 2, Ходорів - 4; Жовкiвський район - 45: Волиця - 1, Воля-Висоцька - 2, Глинськ - 1, Добросин - 1, Дубляни - 4, Жовква - 21, Куликів - 2, Лавриків - 2, Мокротин - 1, Потелич - 2, Рава-Руська - 5, Сопошин - 2, Туринка - 1; Золочівський район - 21: Білий Камінь - 2, Золочів - 12, Митулин - 1, Новоселище - 2, Підгородне - 1, Скварява - 1, Шпиколоси - 1, Якторів - 1; Кам'янка-Бузький район - 2: Дідилів - 1, Жовтанці - 1; Львів - 116, Винники - 1; Миколаївський район - 16: Миколаїв - 3, Новий Розділ - 13; Мостиський район - 7: Дмитровичі - 1, Золотковичі - 1, Мостиська - 3, Судова Вишня - 2; Пустомитівський район - 90: Береги - 1, Давидів - 16, Зубра - 1, Ков'ярі - 1, Конопниця - 1, Лапаївка - 1, Липники - 1, Лисиничі - 1, Милошевичі - 1, Милятичі - 1, Наварія - 3, Оброшине - 3, Пасіки-Зубрицькі - 3, Пикуловичі - 1, Підберізці - 5, Підбірці - 3, Піски - 2, Попеляни - 1, Пустомити - 17, Раковець - 1, Семенівка - 1, Солонка - 7, Ставчани - 1, Чижиків - 1, Чишки - 3, Шоломинь - 1; Радехівський район - 4: Оглядів - 1, Радехів - 2, Розжалів - 1; Самбірський район - 5: Самбір - 1, Воютичі - 1, Новий Калинів - 2, Ралівка - 1; Сколівський район - 5: Верхнє Синьовидне - 1, Сколе - 2, Славське - 2; Сокальський район - 22: Белз - 1, Волсвин - 1, Гута - 1, Жвирка - 1, Муроване - 1, Перетоки - 1, Скоморохи - 1, Сокаль - 1, Теляж - 1, Угнів - 1, Угринів - 1, Червоноград - 10, Гірник - 1; Старосамбірський район - 4: Старий Самбір - 2, Сушиця - 1, Торчиновичі - 1; Стрийський район - 31: Стрий - 11, Дашава - 3, Добряни - 1, Дуліби - 1, Загірне - 1, Йосиповичі - 2, Ланівка - 1, Нежухів - 1, Підгірці - 2, Слобідка - 2, Стрілків - 4, Угерсько - 2; Турківський район - 4: Завадівка - 3, Турка - 1; Яворівський район - 38: Бердихів - 1, Вороців - 1, Добростани - 2, Дрогомишль - 1, Івано-Франкове - 7, Кам'янобрід - 3, Молошковичі - 1, Новояворівськ - 11, Передвір'я - 1, Поріччя - 1, Сарни - 1, Старичі - 2, Страдч - 2, Чолгині - 2, Шкло - 1, Яворів - 1.

27.10.2020, 11:03

детально »