Історична довідка про м. Жидачів та Жидачівський район 

     gerb  Кожне місто чи село має своє минуле, свою історію, що передається з покоління в покоління. Збереглась так й історія нашого міста Жидачева. Стільки століть пережило воно, змінило свій вигляд, структуру забудови, мінялася і назва міста.

     Вперше наше місто згадується 1164 року в Іпатіївському літописі “Повість минулих літ”: “Була велика повінь, ріки вийшли з берегів, розлився Дністер і затопило навколишні села, загинуло понад 300 людей, у тому й купці, що їхали з Удеча з сіллю. У Воскресенському літописі цього ж року місто згадується як Удечів. Є й інші версії щодо назви міста. Кажуть, що заснував його половецький воїн – перебіжник Зудич, який помер тут, а місто назвали Зудичів, звідкіль і сучасна назва – Жидачів. А Петрушевич ще наприкінці 19 ст. говорив про походження назви Жидачева від румунського слова Жудечу, тобто суддя. У документах 14-17 ст., написаних латинською та польською мовами, назва міста звучить по-різному: Зудачів, Судачів, Жидачів, Сідачів та ін. В українському звучанні назва міста була Зудечів. Це підтверджується і грамотою 1424 року, писаною староукраїнською мовою, де згадується Зудечівський староста. Загалом маємо близько 25 назв.

    У дослідженнях відомих істориків Крип'якевича, Корчинського вживається варіант назви Зудеч. Не менш цікавим та достатньо дискусійним питанням є спроба встановлення первісної назви міста. У своїй праці “Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів” М. Худаш зазначає, що спроби деяких дослідників пов’язати першу літописну згадку про Зудеч, як про Удеч є безпідставною, оскільки у карпатському регіоні гідронімів з основою Уд- немає і, мабуть, не було. Тому на його думку твердження І. Крип’якевича є абсолютно виправданим про те, що зворот у літописі “…из Удеча…” треба читати як “…из Зудеча…”. Далі М. Худаш зазначає, що факт передачі на письмі однією літерою збігу кінцевого приголосного звука попереднього слова з початковим приголосним наступного у суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту в давній східнослов’янській писемності відомий, а Іпатіївський список літопису був без сумніву переписаний з такого оригіналу з суцільнорядковим нерозчленованим написанням, яке копіїст цього літопису відчитав як “…солью из Удеча…” замість “…солью из Зудеча…” [Худаш, 1995, с. 104].

    Постановою Кабінету Міністрів від 3 вересня 2009 року №928 “Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України” було затверджено перелік вище згаданих пам'яток, серед яких маємо і Жидачів, а саме: “Городище літописного міста Зудичева, м. Жидачів, 9-13 ст”. Тому сьогодні доцільно говорити про древніій Жидачів, вживаючи саме назву Зудичев.

     Згадане городище дійсно має велику історичну цінність, у перспективі проведення його археологічних досліджень. У цей час місто було центром волості й осідком князівської влади в регіоні. У цей час місто сформувалося як потужний торгівельний центр і відіграло значну роль в економічних зв'язках Галицько-Волинської Руси з Київською Руссю та західними і причорноморськими країнами. Через Жидачів проходив важливий шлях із Сходу на Захід. Крім того, завдяки судноплавним в той час Дністру та Стрию, Жидачів був зв'язаний з столицею Галицько-Волинської Руси – м. Галич, з придунайськими містами та морським портом Київської Руси – Олешшям. Жидачівські купці вели жваву торгівлю також з містами Польщі, Німеччини, Угорщини та інших країн.

      Місто мало й певне оборонне значення, не раз було свідком міжусобних війн удільних князів, а також боротьби із завойовниками. У 1241 році татаро-монгольські орди підійшли до міста. Жидачівчани разом із жителями навколишніх сіл довго чинили опір, проте вороги вдерлися до міста, пограбували його і спалили. Вдруге Жидачів був зруйнований в 1251 році, коли Данило Галицький вдарив по татарах і зрадниках-боярах, які засіли за міськими валамzerkvaи.

     Сьогодні у місті понад 30 пам'яток історії та культури (крім згаданого городища), зокрема: Жидачівська чудотворна ікона “Воплочення” Богородиці – Жидачівська Оранта 1406р., костел Успіння Діви Марії 1577р., каплиця на мощах святих праведників рабина Цві та Айзека Айхенштайнів, комплекс старого міського кладовища та ін. 

      Наше завдання зберегти історичну спадщину, донести і передати її прийдешнім поколінням, показати, що ми нація достойна зватися нащадками славних князів та гетьманів, нація, що знає та шанує своїх героїв, нація, яка береже свою історію і з вірою крокує у майбутнє.

                                                                                               

       Жидачівський район розташований у південно – східній частині Львівської області, в лісо-степовій зоні в басейні річки Дністер, яка поділяє його на дві частини: північну – лівобережнуshevchenko, південну –правобережну. На території сучасного району знаходиться 118 населених пунктів, з них: 2 міста - Жидачів і Ходорів, 3 селища – Гніздичів, Журавно, Нові Стрілища, 113 сіл. Територією району протікають 3 великі річки: Дністер, Стрий, Свіча.

    У 1948 році в Жидачеві організовано колгосп "Нове життя", в склад якого увійшли 900 господарств. У 1951 р. введено в дію картонно-паперовий комбінат. В 1947 році відкрито семирічну школу для робітничої молоді, яка через 3 роки стала середньою. В 1952 року почали будувати лікарню, у 1955 році побудували головний корпус лікарні і допоміжні приміщення.

   Жидачівський район створений Указом Президії Верховної Ради УРСР 30 грудня 1962 р. в сучасних межах, внаслідок об'єднання Жидачівського, Журавнівського, Ходорівського і Новострілищанського районів.

   Минувшина Жидачівського району тісно пов'язана з долею таких відомих особистостей:

  • Іван Виговський – гетьман України, мав маєтності в селі Руда, деякий час проживав там після 1660 року. За однією з версій він там похований.
  • Омелян Партицький – поет, літературознавець, етнограф, історик, громадсько-політичний діяч, один із засновників товариства «Просвіта» у Львові. У рідному селі Тейсарові йому встановлено пам'ятник.
  • Миколай Рей – поет, прозаїк, сатирик, філософ, політик, діяч східноєвропейської формації, один з творців польської літературної мови. Народився в селищі Журавно, де йому встановлено меморіальну таблицю.
  • Артур Гродгер – визначний польський художник середини 19 ст. Народився в с.Отиневичі, навчався в Кракові, Відні.
  • Сильвестр Калинець – поет, прозаїк, драматург, відомий громадський діяч української діаспори Бразилії. Перший перекладач Шевченкового «Заповіту» на португальську мову. Народився у місті Ходорів.

     31 березня 1990 року відбулася І сесія Жидачівської районної Ради народних депутатів двадцять першого скликання. Вперше над адмінбудинком піднято національний прапор та внесено національний прапор в зал засідань.

    Головою районної Ради був обраний Михайлюк Богдан Васильович, головою райвиконкому – Ревуцький Степан Іванович.

    Указом Президента України від 9 квітня 1992 року Михайлюка Б.В. призначено Представником Президента України у Жидачівському районі. Головою районної ради народних депутатів обрано Ревуцького С.І.

    15 липня 1994 року відбулася І сесія ІІ демократичного скликання Жидачівської районної ради народних депутатів, де голова районної ради Ревуцький С.І. прийняв присягу голови.

    З квітня 1992 року до 12 грудня 1994 року Жидачівську райдержадміністрацію очолював Михайлюк Богдан Васильович.

    З 31 липня 1995 р. до 23 липня 2997 р. – Ревуцький Степан Іванович.

   З 11 серпня 1997 р. до 6 жовтня 1999 р. – Стубінський Георгій Іванович.

   З 6 жовтня 1999 р. до 5 серпня 2002 р. – Дмитрук Михайло Юрійович.

   З 5 серпня 2002р. до 11 лютого 2005 р. – Костирко Ігор Григорович.

   З 11 березня 2005 р. до 15 червня 2010 р. -  Кос Ігор Степанович.

   З 16 червня 2010 р. до 18 березня 2014 р. - Коваль Сергій Федорович

   З 24 травня 2014 р. до 5 січня 2015 р. - Кузишин Мирон Іванович

    З 12 лютого 2015 р. до 29 липня 2016 р. - Пітула Олександр Володимирович

    З 12 січня 2018 р   до 15 серпня 2019 р. - Татарин Василь Євгенович

    З 16 серпня 2019 року до 17 грудня 2019 року обов'язки голови райдержадміністрації виконув керівник апарату РДА Самсонова Світлана Омелянівна

    З 17 грудня 2019 року до цього часуі - Гучко Марія Михайлівна


Депутати затвердили програму розвитку містобудівного кадастру та просторового планування

   Депутати затвердили програму  розвитку містобудівного кадастру та просторового планування, яку розробила Львівська ОДА для області на наступні 5 років.

Загальну суму 11 мільйонів 700 тисяч гривень у 2021-у планують скерувати на такі напрями: розвиток і впровадження регіональної Геоінформаційної системи містобудівного кадастру, розвиток земельних відносин та виготовлення містобудівної і землевпорядної документації. 

Як підкреслила керівник департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько,  щодо кадастру, важливо оновити наш геоінформаційний портал, ліцензійне програмне забезпечення, антивірусні програми, закупити техніку для проведення навчань і семінарів у громадах. Близько ста тисяч гривень коштуватиме програмний продукт, який дозволить створити офіційний відкритий реєстр об’єктів культурної спадщини, разом з охоронними зонами та зонами регулювання забудови. На це є запит від управління охорони об’єктів культурної спадщини.

У  межах заходів програми на 2021 рік планується оновлення схеми планування територій області, адже попередньо така схема створена 2009 року. А оскільки 2011-го змінилося законодавство і в країні завершується децентралізація, нагально потрібно оновлювати ці дані. 

19.02.2021, 15:23

детально »


17 мільйонів гривень – на реалізацію Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства

   Львівська обласна рада затвердила фінансовий ресурс у розмірі 17 млн грн на реалізацію Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства  у Львівській області. Відповідне рішення ухвалили депутати під час сесії сьогодні, 18 лютого.

Як зазначила керівник департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмила Гончаренко, велика частина нової програми на 2021-2025 роки присвячена забезпеченню споживчої потреби населення та розвитку підприємництва на селі, а також органічного виробництва. Згідно з програмою - передбачена фінансова підтримка аграріїв у вигляді часткового відшкодування витрат за придбання та використання біологічних засобів захисту рослин, відшкодування вартості сертифікації органічного виробництва.

На напрямок відшкодування відсотків за кредитами планують скерувати майже 3 мільйони гривень. Для надання пільгових кредитів – 9 мільйонів гривень.

19.02.2021, 15:21

детально »