Новини енергозбереження

У 2021 р. домогосподарства зможуть отримати 35% відшкодування за «теплим кредитом» на розумні лічильники електроенергії, електроакумулятори та зарядки для електрокарів

   Про це розповів Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, в інтерв’ю для телеканалу «Україна 24».

Розуміючи, наскільки важливо підтримати населення в питаннях енергоефективності та зменшенні платіжок, Держенергоефективності спільно з Міненерго ініціювали продовження програми на наступний рік.

Окрім утеплення та заміни газових котлів на твердопаливні, фізичні особи – мешканці приватних будинків матимуть право залучати кредити на придбання електроакумулюючих систем, обладнання для заряджання електрокарів та інтелектуальних лічильників електричної енергії.

За умовами програми власники індивідуальних будинків зможуть залучити «теплі кредити» в одному з 4-х банків та отримати компенсацію у розмірі:

  • 20 % - на твердопаливні котли;
  • 35 % - на енергоефективні заходи.

«Взяти участь у програмі «теплих кредити» дуже легко та просто. Абсолютно виключені будь-які контакти з чиновниками, мінімізовано бюрократію. Відшкодування становить до 2 місяців. Додаткову підтримку надає місцева влада. Саме через це програма стала дуже популярною і щороку попит на неї у рази перевищує пропозицію», -  пояснив К.Гура.

Деталі дізнавайтеся у сюжеті: https://youtu.be/_nDC1oyAvB8 

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю


Міненерго спільно з Держенергоефективності розроблено та внесено на розгляд Уряду проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року

1712e1   Міненерго спільно з Держенергоефективності підготовлено та подано на розгляд Уряду проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року».

«Усвідомлюючи завершення у ц.р. Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року та необхідність продовження реформ для зменшення енергоємності економіки, разом із Міненерго розробили новий план дій у цій сфері до 2030 року.  Орієнтиром, безумовно, є норми та підходи ЄС, зокрема Директиви 2012/27/ЄС», - прокоментував т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.

Так, проєктом розпорядження, до роботи над яким долучалися і європейські експерти, у т.ч. Проєкту EU4Energy Governance, передбачено:

  • визначення національної цілі з енергоефективності на 2030 рік, а саме -  первинне та кінцеве споживання енергії в Україні у 2030 р. не повинне перевищувати відповідно 91 468 тис. та 50 446 тис. тонн нафтового еквіваленту;
  • схвалення Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року;
  • затвердження трирічного плану заходів з його реалізації у 2020-2022 роках.

Для здобуття мети до плану включено цілу низку секторальних та міжсекторальних заходів з підвищення енергоефективності. Вони охоплюють різні сектори. Наприклад, співфінансування енергоощадних заходів у житловому секторі, розвиток енергосервісу, санація будівель органів влади, широке впровадження енергоменеджменту, сертифікація енергоефективності будівель, розвиток електротранспорту та інфраструктури зарядних станцій, підвищення ефективності систем теплопостачання тощо.

Важливо, що вищезазначеним планом враховано необхідність підвищення рівня ефективного використання енергії на всіх етапах: від її генерації до транспортування і споживання.

Прийняття плану стане ще одним кроком до запровадження європейських підходів з підвищення енергоефективності в країні.

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю

Близько 8 млрд м3 газу можна замістити завдяки виробництву та використанню біометану

   Законодавчі шляхи для розвитку сфери виробництва біометану обговорили учасники робочого засідання, ініційованого Біоенергетичною асоціацією України за участю Міненерго, Держенергоефективності, ТОВ «Оператор ГТС України».

«Потенціал заміщення природного газу біометаном в Україні складає близько 8 млрд м3 в рік, що дорівнює більше половини річного обсягу імпорту природного газу (14 млрд м3 у 2019 році) та понад чверті його загального річного споживання (30 млрд м3 у 2019 році). Це перспективний напрям, який потрібно законодавчо врегулювати та стимулювати», - повідомив Юрій Шафаренко.

Так, Держенергоефективності спільно з Біоенергетичною асоціацією України розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо розвитку виробництва електроенергії з біометану».

Законопроєктом передбачено вирішення низки питань, щоб:

-           запустити ринок біометану в Україні;
-           скоротити імпорт природного газу та сприяти розвитку внутрішнього енергетичного ринку;
-           зменшити викиди парникових газів.

Завдяки законодавчому врегулюванню розвитку цієї сфери Україна зможе експортувати біометан в ЄС і, таким чином, забезпечити енергетичну незалежність країни, зростання економіки та стабілізацію національної валюти.

 У цілому під час засідання учасники сфокусували увагу на таких питаннях:

-           визначення поняття «біометан»;
-           механізм верифікації біометану;
-           процедура надання гарантії походження біометану;
-           реєстр виробництва та споживання біометану;
-           умови підключення виробників біометану до ГТС України;
-           можливості інвестиційної підтримки виробників біометану за допомогою часткової компенсації вартості підключення до газотранспортної та газорозподільної системи України.

Фонд гарантування кредитів, Фонд декарбонізації – ініціативи, спрямовані на  підвищення енергоефективності українських підприємств

  Під час брифінгу «ЕКО-трансформація 2020: про реальні апробовані рішення екологізації виробництв в Україні» т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура повідомив про шлях еко-трансформації країни.

 «Україна споживає у 2 рази більше енергії на одиницю ВВП, ніж весь світ. Якщо ми хочемо мати конкурентоспроможну економіку, чисте довкілля, ми маємо працювати над декарбонізацією та інвестувати в енергоефективність. Тому ми вже готуємося до Європейського зеленого курсу. Для нас це як виклики, так і можливості. І вже підготовлено цілу низку ініціатив та інструментів», - повідомив т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура.

 Окреслюючи вже діючі програми, Костянтин Гура акцентував увагу учасників брифінгу на запровадженому у цьому році Фонді гарантування кредитів для підприємств на енергоефективні цілі. Фонд запущено партнером Держенергоефективності – UNIDO разом із Укргазбанком.

 У рамках Фонду підприємства можуть залучити кредити без застави та під низькі відсотки в еквіваленті до 150 тис. доларів на впровадження системи енергоменеджменту та заходів з енергоефективності. Щоб взяти участь у програмі, можна звертатися до Укргазбанку: https://www.ukrgasbank.com/corporative/unido.

 Крім цього, за участю Міненерго, Держенергоефективності та Українсько-данського енергетичного центру ініційовано створення Фонду декарбонізації.

 «Минулого року було зібрано 900 млн грн з податку за викиди СО2. Ідея полягає в тому, щоб запровадити цільове використання частини цих коштів і реінвестувати їх саме у заходи для зменшення викидів СО2. Підприємства зможуть залучати кредити на енергоефективні заходи та отримувати часткову компенсацію від держави», - пояснив К.Гура.

 За розрахунками експертів, Фонд буде гарантованим джерелом фінансування у розмірі близько 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі. При цьому вже за рік роботи Фонд дозволить залучити ще більше податків до бюджету  - майже 2 млрд грн щорічно.

Наразі законопроєкт щодо запуску Фонду декарбонізації зареєстровано у Парламенті.

Серед інших важливих кроків держави у розвитку сфери енергоефективності треба зауважити наступні:

-         подано до Уряду фіналізований проєкт Закону «Про енергетичну ефективність»;

-         розроблено проєкт Національного плану дій з енергоефективності до 2030 року;

-         розроблено концепцію нової 5-річної програми з енергоефективності в Україні, яка передбачає державну підтримку не лише житлового сектору, як раніше, а й інших секторів економіки;

-         продовжено «теплі кредити» на 2021 рік;

-         підготовлено та вже зареєстровано у Парламенті законопроєкти для відновлення ЕСКО та його розширення на об’єкти комунальної сфери та енергетики;

-         розроблено цілий пакет законопроєктів у біоенергетиці.

Держенергоефективності ініціювало діалог та співпрацю із стейкхолдерами щодо «зеленого» переходу України - «Green Deal Network»

   Держенергоефективності разом із Представництвом Фонду ім. Г. Бьолля в Україні   розпочало постійний діалог та співпрацю із стейкхолдерами щодо «зеленого» переходу України – «Green Deal Network».

 Стартом «Green Deal Network» стала дискусія на ключову тему – «Зелений перехід. Реалії України».

 У межах першого заходу із серії запланованих Держенергоефективності об’єднало на одній дискусійній платформі  представників Комітету ВРУ з енергетики та ЖКП, Міненерго, Європейської Комісії, Всеукраїнської енергетичної асамблеї,  Біоенергетичної асоціації України, Української вітроенергетичної асоціації, Української водневої ради, Української асоціації відновлюваної енергетики, Українсько-Данського енергетичного центру, Європейсько-українського енергетичного агентства, ГО «Global 100 RE Ukraine», GIZ, ГО «Екодія», ГО «Екоклуб», Професійної асоціації екологів України, Асоціації сонячної енергетики України.

 Як пояснив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, Європейський зелений курс – це багатогранна програма розвитку «чистої», енергоефективної, але конкурентоздатної і процвітаючої економіки. Це програма ЄС, втім вона диктує чіткі вимоги щодо декарбонізації і мобілізує зусилля інших країн щодо сталого розвитку.

 Україна із високим рівнем енергоємності економіки, але великим потенціалом енергозбереження вже обрала шлях «зеленого» переходу.

 «Наше завдання – проаналізувати та напрацювати найбільш ефективні напрями «зеленого» курсу України. Це одна з важливих складових Енергетичної стратегії», - прокоментував К.Гура.

 Під час заходу учасники провели продуктивну дискусію щодо таких питань:

-  актуалізація Енергетичної стратегії;
-  пріоритетні законопроекти у сфері енергоефективності та «чистої» енергетики (щодо Фонду декарбонізації, відновлення енергосервісу, запровадження електроакумулюючих систем та ін.);
-  перспективи водневої енергетики;
-  запуск аукціонів у відновлюваній енергетиці та багато іншого.

Енергетичні сертифікати вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва

1712e   Держенергоефективності звертає увагу енергоаудиторів на зміни у сфері сертифікації енергоефективності будівель:

  1. 1.     З 1-го грудня 2020 року енергетичний сертифікат виготовляється енергоаудитором з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://admin.e-construction.gov.ua/dashboard) та з присвоєнням реєстраційного номера в цій системі. Це пов’язано із набуттям чинності частини 3 статті 8 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
  2. 2.     Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на провадження діяльності із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.
  3. 3.     Держенергоефективності проводить незалежний моніторинг сертифікатів.

Згідно з частиною п’ятою статті 9 Закону доступ до інформації про енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем, у тому числі їхні кваліфікаційні атестати, та інформації про відмову у видачі кваліфікаційного атестата, його анулювання є відкритим та безоплатним через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Щоб опанувати процес виготовлення та присвоєння реєстраційного номера енергетичного сертифіката, запрошуємо усіх енергоаудиторів ознайомитися із тренінгом за посиланням: https://youtu.be/XCF5dGXjKlc, також для швидкої комунікації та вирішення зазначених питань утворена спільнота в мережі telegram, перейти до якої можна за посиланням: https://t.me/edessb_ee. 

З питань роботи Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва звертатися до Мінрегіону.

Консультації можна отримати за тел.:

  • ·        Мінрегіон – (044) 207-18-43;
  • ·        Держенергоефективності – (044) 558-47-68.

Довідково:

Із 1-го грудня 2020 року в Держенергоефективності відсутні правові підстави приймати:

  • енергетичні сертифікати для первинної перевірки та внесення до бази даних енергетичних сертифікатів (БДС);
  • кваліфікаційні атестати для внесення до бази даних аудиторів та фахівців з обстеження (БДФ).

Держенергоефективності трансформується у ключовий орган, відповідальний за крос-секторальне підвищення енергоефективності та сталий розвиток України

derg1   Під час Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес» т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура представив трансформацію Агентства.

 З огляду на завдання Європейського зеленого курсу та необхідність нагальних дій спільно з Міненерго ведеться робота не лише над законодавством, а й над оновленням Агентства.

   «Нові виклики, пов’язані із світовим трендом низьковуглецевого розвитку і побудовою «чистої» енергоефективної економіки, вимагають дієвих рішень та інструментів для різних секторів. Тому, за нашим задумом, Держенергоефективності має бути основним крос-секторальним органом, відповідальним за реалізацію державної політики «зеленого» переходу та забезпечення сталого розвитку України», - повідомив К.Гура.

   Серед нових ініціатив, над якими вже працює Держенергоефективності спільно з  Міненерго і партнерами:

-       Фонд декарбонізації як гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі;
-       «зелені» облігації - новий інструмент для залучення фінансування на проєкти екологічного спрямування із потенціалом у розмірі 36 млрд євро до 2030 року;
-       біржа твердого біопалива для покращення якості твердого біопалива та зниження його вартості на 10-20%;
-       енергетична утилізація відходів;
-       «зелені» кредити у рамках нової цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки із поширенням на різні сектори економіки;
-       гарантії походження енергії із відновлюваних джерел;
-       Фонд зелених інвестицій «Green Investment Fund UA»;
-       «зелений» водень;
-       реєстр установок на біомасі та інші.

Держенергоефективності з Міненерго презентували законодавчі ініціативи для енергонезалежності громад та розвитку енергоефективної економіки

   dergКурс України на декарбонізацію та сталий розвиток, а також нові законодавчі кроки – усе це презентували Міненерго та Держенергоефективності для понад 900 учасників Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес», який було ініційовано та проведено 24 листопада.

 У своєму виступі Перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець наголосила на тому, що Україна, як і весь прогресивний світ, рухається у напрямку «зеленого» переходу та декарбонізації. Тому особливу пріоритетність мають енергоефективність та «чиста» енергетика.

 При цьому, формування та реалізація політики здійснюються із дотриманням міжнародних зобов’язань і принципів Європейського зеленого курсу.

 Тож, Міненерго та Держенергоефективності активізувало роботу над законодавчою базою та створенням дієвих інструментів у сфері енергоефективності.

 «Ціль - забезпечити крос-секторальний розвиток енергоефективності, яка повинна включати не тільки житлову сферу, як раніше, але й інші сектори економіки: промисловість, транспорт, бюджетну сферу, енергетику. Саме таким чином можна досягти результату – врешті-решт зменшити високий рівень енергоємності української економіки (у 2 рази вищий, ніж в середньому у світі)», - повідомив під час виступу Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

 Як пояснив Костянтин Гура, з огляду на нагальність реформ спільно з Міненерго проведено роботу щодо реорганізації Держенергоефективності у ключовий крос-секторальний орган, відповідальний за реалізацію політики «зеленого» переходу та сталого розвитку України.

 Серед ключових напрацювань Міненерго та Держенергоефективності:

  • Фіналізовано базовий довгоочікуваний законопроект «Про енергетичну ефективність».
  • Розроблено концепцію нової Державної цільової програми енергоефективності на 2022-2026 рр., яка передбачатиме державну підтримку енергоефективних заходів не лише в житловому секторі, а й в секторі бюджетних установ, промисловості та транспорті.
  • Ініційовано створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО2 для цільового використання коштів саме на енергоефективні заходи та проєкти з декарбонізації.

Фонд дозволить створити гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі.

Завдяки запуску Фонду очікується додатковий ефект надходжень до загального фонду державного бюджету на рівні понад 1 млрд грн щорічно.

  • Напрацьовано законопроєкти щодо відновлення енергосервісу у бюджетній сфері та його розширення на комунальну сферу і енергетику.
  • Підготовлено та очікується внесення на розгляд Уряду Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей.
  • Продовжено на 2021 рік програму «теплих кредитів» для власників індивідуальних будинків. Перелік обладнання, на яке можна залучати «теплі кредити», розширено і доповнено системами накопичення енергії, інтелектуальними лічильниками електроенергії, електрозарядками для авто.
  • Прийнято закон та підготовлено концепцію і план заходів для запровадження ринку зелених облігацій. Це новий для країни вид цінних паперів, що дозволить залучати фінансування в масштабні проєкти екологічного спрямування. Потенціал цього ринку в Україні оцінюється у 36 млрд доларів до 2030 року.
  •  Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні. Це перспективний інструмент для декарбонізації енергетики, промисловості і транспорту. Також це шанс для України стати гідним партнером ЄС у цій сфері, зважаючи на значні ресурси для виробництва «зеленого» водню та розгалужену інфраструктуру.
  • Розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації заміщення імпорту традиційних енергоресурсів шляхом розвитку біоенергетики, а саме:

-         законопроєкт щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом;

-         законопроєкт щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту;

-          законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин;

-          законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО₂.

   Також опрацьовується питання розвитку ринку біометану. Його потенціал дозволяє замістити в еквіваленті близько 8 млрд м3 газу в рік.

    «Якщо взяти до уваги максимальні можливості використання твердого біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу може сягнути 37 млрд м3 газу в рік. Навіть використання менше  половини цього потенціалу буде достатньо, щоб позбавитися залежності від імпорту газу, який у 2019 р. склав 14 млрд м3 і за який сплачено 3 млрд доларів», - прокоментував заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.

    Розвиток біоенергетики є особливо перспективним для громад. Це потрібно мати на увазі новообраним головам, які бажають зменшити витрати на оплату енергоносіїв, успішно пройти опалювальний сезон, а також забезпечити робочі місця і активізувати економічні процеси.

    «Закликаю громади до активної роботи у всіх вищезазначених сферах. Це запорука не лише Вашої енергонезалежності, а й економічного розвитку, енергобезпеки та добробуту громадян», - підсумував Костянтин Гура.

Держенергонагляд здійснив моніторинг та оцінку готовності енергопідприємств до роботи в ОЗП 2020/2021 років

Держенергонаглядом проведено моніторинг об’єктів електричних мереж 29 операторів системи розподілу (ОСР) щодо стану їх готовності до роботи в осінньо-зимовий період (ОЗП) 2020/2021 років. Наразі аналогічні заходи здійснюються за зверненнями ще 2 ОСР.

За результатами моніторингів представниками Держенергонагляду виявлено 4 851 порушення вимог нормативних документів у галузі електроенергетики та надано ОСР 29 рекомендаційних листів. Станом на 09 листопада було підписано 107 Актів готовності об’єктів електричних мереж виробникам електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії, 1 Акт готовності із зауваженнями ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та 2 Акти готовності без зауважень Львівській філії ДП «Регіональні електричні мережі» і Волинській філії ДП «Регіональні електричні мережі» відповідно.

Такі дії представників відомства передбачено Положенням про оцінку готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період (далі – Положення) та листом Міністерства енергетики України від 03.08.2020 року № 26/1.1-4.2-17873 «Про забезпечення успішного проходження осінньо-зимового періоду 2020/2021 років».

Крім того, Держенергонагляд здійснює моніторинг готовності енергопідприємств (генеруючі компанії та їх електростанції, теплоелектроцентралі, енергопередавальна компанія (оператор систем передачі) та її підрозділи) до роботи в ОЗП.

Станом на 09 листопада 2020 року представників Держенергонагляду включено до складу Комісій з перевірки готовності до роботи в ОЗП (далі – Комісія) 66 енергетичних підприємств.

     Так, у період з 17 серпня по 09 листопада 2020 року представниками інспекції взято участь у роботі Комісій більшості енергопідприємств, серед яких: регіональні енергосистеми ПрАТ «НЕК «Укренерго», ПрАТ «Укргідроенерго», відокремлені підрозділи ДП «НАЕК «Енергоатом», Київська ТЕЦ - 5 та 6 КП «Київтеплоенерго, АТ «Одеська ТЕЦ», АТ «Херсонська ТЕЦ», ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» тощо.      

 За результатами участі в Комісіях, Держенергонаглядом видано 55 висновків, в яких зазначено обов'язкові до виконання 643 зауваження.

 Зі свого боку, на підставі висновків Держенергонагляду, Комісіями:

-      видано 39 Актів готовності до роботи в осінньо-зимовий період 2020/2021 років енергооб'єктам за умови усунення зауважень у вказані терміни (відповідно до вимог пункту 4.3 Положення); 

-      затримано видачу Актів готовності до усунення зауважень по 15 енергооб'єктам (відповідно до вимог пункту 4.5 Положення);

-      не видано Акти готовності 2 енергооб'єктам (відповідно до вимог пункту 4.6 Положення).  

    Опрацювавши звіти енергопідприємств про виконання заходів (зауважень), зазначених у висновках Держенергонагляду, станом на 09 листопада енергопідприємствами усунуто 269 зауважень. Виконання 374 заходів з підготовки до роботи в ОЗП, виданих 55 енергопідприємствам, залишаються на контролі Департаменту державного нагляду за експлуатацією електричних станцій та мереж Держенергонагляду.

   Нагадуємо, перевірка готовності до роботи в ОЗП об'єктів електроенергетики повинна бути завершена у термін не пізніше 15 листопада поточного року. Енергопідприємства, які не отримали Акт готовності до 15 листопада поточного року продовжують підготовку до роботи в ОЗП і при виконанні усіх умов в термін не пізніше 15 грудня поточного року можуть звернутись до Міненерго або Держенергонагляду з обґрунтованим поданням про проведення повторної оцінки (перевірки) готовності до роботи в ОЗП.

Усі підприємства енергетики повинні забезпечити надійне і безпечне постачання електричної та теплової енергії споживачам взимку, – Роман Боднар

 Про це вчора, 10 листопада, заявив т.в.о. Голови Держенергонагляду Роман Боднар під час засідання Колегії Міністерства енергетики України (далі – Колегія). Засідання відбулось під головуванням в.о. Міністра енергетики України Ольги Буславець.

Під час заходу членами Колегії було розглянуто стан підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу України до проходження осінньо-зимового періоду 2020/2021 років (далі – ОЗП).

Відкриваючи засідання Ольга Буславець повідомила, що цього року Україна входить в осінньо-зимовий період з безпрецедентно великими запасами палива на складах. Також в.о. Міністра нагадала, що вже затверджено графіки ремонтів усіх генеруючих компаній на наступний рік і на підставі цього підготовлено та затверджено прогнозний баланс електроенергії на 2021 рік.

У ході зустрічі генеруючі компанії доповіли про стан підготовки енергоблоків до зими.

Зі свого боку, Роман Боднар представив результати проведеного Держенергонаглядом моніторингу технічного стану основного енергетичного обладнання та оцінку його готовності до роботи в осінньо-зимовий період. Розпочинаючи свою доповідь очільник відомства нагадав присутнім напрями діяльності Держенергонагляду. Зокрема, це моніторинг виробників електричної та теплової енергії, оператора системи передачі електроенергії, операторів системи розподілу електричної енергії та системи теплопостачання. Також т.в.о. Голови повідомив, що у період з 17 серпня по 09 листопада представники Держенергонагляду взяли участь у роботі Комісій з перевірки готовності до роботи в осінньо-зимовий період 2020/2021 років (далі – Комісія) 66 енергопідприємств.

«Станом на 09 листопада Комісії завершили свою роботу на 56 енергопідприємствах. За результатами участі у Комісіях Держенергонаглядом видано 55 висновків об'єктам електроенергетики, в яких зазначено обов'язкові до виконання 643 зауваження. На сьогодні енергопідприємствами вже усунуто 269 зауважень. Виконання ще 374 заходів з підготовки до роботи в ОЗП залишаються на контролі Держенергонагляду», – зазначив Роман Боднар.

Крім того, Роман Боднар поінформував, що Держенергонаглядом здійснено моніторинг стану готовності об’єктів електричних мереж до роботи в ОЗП 29 операторів системи розподілу електричної енергії (ОСР). За результатами моніторингів було виявлено 4 851 порушення вимог нормативних документів у галузі електроенергетики, серед яких:

  • не проведено у повному обсязі капітальні та поточні ремонти обладнання ПЛ і ПС 150-35 кВ;
  • не проведено технічне обслуговування РЗА та ПА на ПС 150/110/35/10 кВ;
  • не виконано у повному обсязі заходи, заплановані розділом 5.1 Інвестиційних програм на 2020 рік;
  • не проведено у повному обсязі випробування електрообладнання ПС 150-35 кВ тощо.

«З метою забезпечення надійного і сталого функціонування об’єднаної енергетичної системи України, надійного енергопостачання споживачів електричної й теплової енергії та безпеки постачання електричної енергії, ОСР мають завершити у строк до 15 грудня реалізацію розроблених на підставі вимог Положення про порядок оцінки готовності об’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий період заходів, спрямованих на приведення технічного стану і організації експлуатації об'єктів електричних мереж у відповідність до вимог правил та стандартів у галузі електроенергетики», – наголосив Роман Боднар.

Також т.в.о. Голови повідомив, що представниками Держенергонагляду здійснено моніторинг 25 тисяч теплоенергетичних об’єктів, з них:

  • 4,5 тис. джерел теплової енергії з приєднаними до них тепловими мережами;
  • 20,5 тис. систем теплоспоживання споживачів теплової енергії (заклади охорони здоров’я, освіти та дошкільної освіти тощо).

«За результатами проведених моніторингів було виявлено 2 762 порушення вимог діючих норм і правил у сфері теплопостачання. З метою усунення порушень керівникам суб’єктів господарювання було надано рекомендації у вигляді довідок з переліком невідкладних заходів, які необхідно усунути у встановлені терміни. Станом на 05 листопада суб’єкти відносин у сфері теплопостачання усунули 2 412 порушень (87%)», – підкреслив очільник інспекції.

Водночас Роман Боднар зауважив, що одним із головних критеріїв оцінки готовності об'єктів електроенергетики до роботи в ОЗП є показник аварійності. Так, кількість технологічних порушень на об’єктах електроенергетики за 10 місяців 2020 року у порівняні з аналогічним періодом 2019 року зросла з 311 до 317, класифікованих як відмови 1 та 2 категорій відповідно до Інструкції про розслідування і облік технологічних порушень на об’єктах електроенергетики і в об’єднаній енергетичній системі України.

Наприкінці засідання члени Колегії обговорили важливі питання щодо підготовки та стабільного проходження ОЗП, а також ухвалили рішення стосовно відзначення працівників енергетичної галузі нагородами.

 


Жидачівська РДА наголошує на необхідності утриматися від проведення масових святкувань свята Водохрещення

   1801  Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 року до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 року на території України, крім іншого, забороняється проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів (крім організації гірськолижного дозвілля (без роботи закладів громадського харчування та продажу алкогольних напоїв), новорічних та різдвяних свят ялинки (без концертів та ярмарків, у тому числі продуктових), проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників).

З метою виконання положень зазначеної постанови та запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Жидачівська районна державна адміністрація наголошує на необхідності утриматися від проведення масових святкувань свята Водохрещення 19 січня 2021 року.

18.01.2021, 14:24

детально »


На розвиток громадянського суспільства та інформпростору в області цьогоріч передбачили 47,1 млн гривень

  Наприкінці грудня минулого року в області затвердили Регіональну програму сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області. Вона діятиме упродовж 2021-2023 років.

Розробив її департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА.

Як розповіли у департаменті, шляхом надання фінансового ресурсу, програма створює можливості для підтримки та розвитку регіонального кінематографу, друкованих видань, видавництв, інститутів громадянського суспільства. Вона розроблена із врахуванням тенденцій розвитку громадянського суспільства, які постали в сучасних глобалізаційних та інформаційних умовах.

Так, у Програмі закладено можливості, як і для стартапу молодих творчих режисерів, так і співфінансування малобюджетних фільмів різнопланового жанру. На ці проекти передбачено 1 млн грн. Підтримка надається на конкурсній основі за рішенням спеціально створеної комісії.

«До прикладу, торік, в межах цієї програми, ми підтримали фільм-мюзикл «В.о. Святого Миколая». Це український кінопродукт, який демонструє, що сучасне дитяче українське кіно може бути доступним, цікавим, популярним», - розповіли у департаменті.

18.01.2021, 14:20

детально »