Шановні краяни, жителі Галицького краю, друзі та партнери!

    Вітаємо усіх Вас на офіційній інтернет-сторінці Жидачівської районної державної адміністрації. Сподіваємось, що кожен з Вас зможе знайти на цьому сайті цікаву та корисну інформацію про історію нашого краю, про важливі події соціально-економічного та суспільно-політичного життя району.

     Жидачівщина – надзвичайно багатий своєю історією регіон, що знаходиться у південно-східній частині Львівської області, у басейні р. Дністер, яка розділяє його на дві частини. Район площею близько 1 тис. кв. км., з населенням понад 67 тис. осіб, був густо заселеним з  давніх часів, його територія багата археологічними пам'ятками та історичними місцями. Це, зокрема, урочище «Замок», «Кораблище», (пам'ятка 12 ст. на околиці м. Жидачева), поселення 3-4 ст. н. е. «Черняхівська культура» (пам'ятка археології на південно-східній околиці м. Жидачева), поселення доби палеоліту, мезоліту, енеоліту, раннього залізного періоду перших століть н.е. та городище давньоруського періоду 12-13 ст. «Гора Базиївка» (пам'ятка археології 12-13 ст. н. е. на південно-західній околиці м. Жидачева біля р. Стрий), поселення енеоліту – 4 тис. до н. е. (пам'ятка археології, с. Заліски, на території місцевої школи), багатошарове поселення – 8 – поч. 7 ст. до н. е., 1-2 ст. н. е. (с. Заліски, за 800 м. на північ від села), давньоруське поселення (пам'ятка археології 1-2 ст. н. е., с. Вибранівка) та ін.

        Жидачівський район  утворений 4 грудня 1939 року і до травня 1959 року був у складі Дрогобицької області. Сьогодні складається із колишніх чотирьох районів та межує на півночі і заході з Перемишлянським, Стрийським і Миколаївським районами Львівської області, на півдні і сході – Калуським та Рогатинським районами Івано-Франківської області. У районі є два міста (Ходорів. Жидачів), 3 селища міського типу (Гніздичів, Журавно, Нові Стрілища) та 113 сіл. На території району утворено 3 об'єднані територіальні громади: Ходорівську ОТГ, Новострілищанську ОТГ та Гніздичівську ОТГ. Районний центр – Жидачів, з населенням 11,2 тис. ос., знаходиться на відстані 68 км. від м. Львова.

       Постановою Кабінету Міністрів №878, від 26 липня 2001 року прийнято рішення про занесення м. Жидачів, м. Ходорів, смт. Гніздичів до Списку історичних населених місць України.

       Древня Жидачівська земля оповита таємничістю і чарівністю, це край, де сходились давні торгові шляхи між Заходом і Сходом. Історія Жидачівщини тісно пов'язана із постаттю гетьмана України Івана Виговського, який мав маєтності в селі Руда і певний період проживав там після 1660 року. За свідченнями історичних джерел, саме тут і знаходиться могила гетьмана України Івана Виговського. 24 серпня 2004 року в с. Руда ( на місці колишнього родинного маєтку гетьмана І. Виговського) відкрито перший в Україні музей гетьмана України І. Виговського, який створений зусиллями районної влади, Львівської галереї мистецтв, громадськості, меценатів та спонсорів. Музей є філією Львівської галереї мистецтв. Герой України, директор Львівської галереї мистецтв. Борис Возницький вніс свій вагомий внесок у створення музею, який з часу свого створення став важливим осередком вивчення історії краю, національно-патріотичного виховання молоді, місцем паломництва туристів, українців з різних куточків країни, представників української діаспори, зарубіжних делегацій.

       Серед видатних уродженців краю – Миколай Рей, засновник польської літературної мови, письменник, філософ, народився у смт. Журавно у 1505 році. У лютому 2004 року на Ратуші в смт. Журавно за участі представників Генконсульства Республіки Польща відкрито меморіальну дошку на честь цього видатного уродженця краю.

       Артур Гродгер – визначний польський художник середини ХІХ ст. Народився в с.Отиневичі, навчався у Кракові, Відні, помер у Франції, похований на Личаківському кладовищі.

      Сильвестр Калинець – поет, прозаїк, відомий громадський діяч української діаспори Бразилії. Перший перекладач Шевченкового «Заповіту» на португальську мову. Народився у м. Ходорові, жив і творив у ХІХ-ХХ ст.

     Історія Жидачівщини тісно пов'язана з іменами Івана Франка, Ірини Вільде, Дмитра Макогона, Романа Купчинського, Мирона Тарнавського, Симона Петлюри, Євгена Петрушевича, Романа Шухевича, Миколи Лебедя, Романа Рахманного,  Слави Стецько. 24 серпня 2010 року у с. Юшківці урочисто відкрито громадський музей Слави Стецько, яка саме тут розпочинала свою трудову та громадську діяльність на посаді завідувача місцевої школи.

   Це рідна земля постатей, які відіграли значну роль у становленні Української держави, знаних митців, науковців, героїв національно-визвольних змагань. 

     Серед визначних пам'яток архітектури на території району розміщена П'ятничанська вежа (оборонна башта, мурована; 14 ст. с. П'ятничани).

    Багатим та різноманітним є культурно-мистецьке життя, в районі працює 25 самодіяльних Народних колективи, функціонує 192 установи культури, з них 99 Народних домів, музична школа та школа мистецтв.

    У галузі освіти діє 82 установи освіти, з них 62 загальноосвітніх навчальних закладів, Жидачівський професійний ліцей, Ходорівська філія технічного коледжу національного університету «Львівська Політехніка».

    У галузі охорони здоров'я функціонує 9 лікувальних установ, 66 фельдшерсько-акушерських пунктів.

    Жидачівщина має належний потенціал промислового та аграрного виробництва.Тут працює найбільша в Європі ЛЄП-750 «Західноукраїнська».Через територію району проходить магістральний нафтопровід «Дружба» та лінія електропередач «Мир».    

   Економічний, культурний та кадровий потенціал, вигідне територіальне розташування, транспортні шляхи, відкривають широкі можливості для співпраці з нашими партнерами, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток аграрного виробництва, промисловості, туризму.

      З українською гостинністю ми радо приймаємо гостей і сподіваємось, що вони полюблять наш край швидкоплинної річки Стрий та сріблястої Свічі, які тут, на Жидачівщині, вливаються до Дністра, край, що здавна славиться людьми, які своєю мудрістю та працелюбністю вносять належний вклад у розбудову Української держави.

 

                                                        

 

 


На Львівщині вже затвердили 13 місцевих бюджетів

  В області триває процес затвердження місцевих бюджетів на 2019 рік. Відтак, станом на 7 грудня вже затвердили 13 місцевих бюджетів. Про це інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА.

Бюджети затвердили у місті Львові, Самбірському районі. Окрім того затвердили 3 міських бюджети міст районного значення  (м.Винники, по 1 у Буському та Городоцькому районах) та 9 сільських (3 – у Радехівському, 2 – Пустомитівському, по 1 – у Городоцькому, Золочівському, Яворівському районах).

Нагадаємо, що вчора, 6 грудня, презентували проект обласного бюджету на 2019 рік. Деталі за посиланням.

07.12.2018, 18:07

детально »


Майже 235 млн грн на потреби області за тиждень

  Упродовж тижня з обласного бюджету профінансували 234,2 млн грн. Відповідно до замовлень головних розпорядників забезпечили виплату заробітної плати, профінансували захищені та інші першочергові видатки установ обласного підпорядкування. Про це інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА.

Водночас виділили кошти на реалізацію мікропроектів місцевого розвитку – 2,6 млн грн, вивезення твердих побутових відходів з м. Львова – 1,9 млн грн, охорону навколишнього  природного середовища – 0,8 млн грн, охорону та збереження культурної спадщини Львівщини – 0,4 млн грн, ремонт та утримання автомобільних доріг – 43,5 млн грн, реконструкцію водопроводу в населених пунктах області – 0,7 млн грн, капітальний ремонт даху Львівського обласного лікувально-діагностичного кардіологічного центру – 0,5 млн гривень.

Окрім цього, профінансували придбання: комп’ютерної та навчальної техніки для професійно – технічних закладів області – 0,9 млн грн, апаратно – студійного комплексу для ТРК «Перший західний» – 1,6 млн грн, агіографічного обладнання для Обласної клінічної лікарні – 23,1 млн грн., комп’ютерної техніки та комплектуючих, серверного обладнання в рамках програми «Елетронна Львівщина» – 1,3 млн грн, книги «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту» – 0,2 млн гривень.

07.12.2018, 18:05

детально »